Голова Національної спілки журналістів України Ігор
Лубченко 6 липня передав голові Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради
України з питань розслідування випадків цензури у ЗМІ, тиску на свободу слова в
Україні та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів Ірині
Геращенко лист, у якому наведені окремі факти тиску на ЗМІ та журналістів у
2010 році, а також «Узагальнений звіт за березень - червень 2010 року порушень
проти ЗМІ».
Шановна Ірино Володимирівно!
Наводимо деякі факти тиску на засоби масової
інформації та журналістів у 2010 році.
Одеська область
Новопризначений голова обласної державної
адміністрації Едуард Матвійчук свою роботу розпочав з того, що одноосібно
заявив про вихід ОДА з числа співзасновників єдиної україномовної обласної
газети «Чорноморські новини» (залишається один співзасновник – трудовий
колектив редакції).
Відповідно до українського законодавства такі питання
вирішуються за згодою сторін або в суді. Пан Матвійчук не зробив ні одного
кроку, ні другого – все визначив адміністративним способом, натомість вирішивши
створити російськомовну обласну газету «Одещина».
Не допомогли ні листи Спілки, ні критика голови ОДА з
боку читачів і журналістів.
Заступник прокурора Одеської області А.М. Меденцев у
відповіді головному редактору «Чорноморських новин» І.В. Мельнику навіть не
обмовився, що голова ОДА пан Матвійчук знехтував ст. 6 Закону України «Про
державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист
журналістів», сприйняв вчинок пана Матвійчука як належний.
Голова ОДА, вивівши облдержадміністрацію із
співзасновників обласної газети, яка існує вже 92 роки, створив тривожний
прецедент: тепер у кожного його наступника свербітимуть руки, аби з приходом на
посаду заснувати своє кишенькове видання. Заступник прокурора області мав би
роз’яснити державному чиновнику, що цього робити не можна.
СБУ проти Нацради
У березні ц.р., за два дні до призначення на посаду
голови Київської ОДА, тодішній заступник голови СБУ А. Присяжнюк зажадав від
Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення надати Службі
безпеки завірені документальні матеріали щодо проведеного Нацрадою конкурсу з
отримання ліцензії на мовлення. Зрозуміло, що пан Присяжнюк зробив це в
інтересах голови СБУ пана Хорошковського, каналам якого не вдалося отримати усі
бажані ліцензії.
Але пан Присяжнюк затребував ще й завірені копії
особових справ членів Національної ради.
З цього приводу 24 березня я звернувся до Президента
України В.Ф. Януковича. Керівництво держави ніяк не відреагувало на той факт,
що вперше з часів Берії українська спецслужба вимагає від членів
конституційного органу, яким є Національна рада України з питань телебачення і
радіомовлення, дані, що стосуються інформації про особу.
Натомість заступник голови Адміністрації Президента
України Ганна Герман переслала цього листа до Генеральної прокуратури, звідки
мені надійшла відписка, в якій не дано ні прокурорської оцінки наведеним у
листі фактам, ні сказано про вжиті заходи.
«Вісник Городищини» - проти голови
райдержадміністрації
Засоби масової інформації постійно повідомляють, що у
міжнародних структурах висловлюють стурбованість наступом на свободу слова в
Україні.
Та найбільшого удару нашій владі завдали не у Брюсселі
чи Страсбурзі, а на Черкащині - у райцентрі Городище.
Там новопризначений голова райдержадміністрації Ігор
Швець та голова райради Олександр Лупашко зустрілися з колективом редакції
районної газети «Вісті Городищини». Голова РДА гостро, образливо розмовляв з
працівниками редакції, погрожував їм. Весь колектив звільнився з роботи, забрав
трудові книжки і став на облік на біржу праці.
Як же треба було довести колектив, щоб він у районі,
де не так просто влаштуватися на роботу, сам звільнився і пішов на біржу!
Як у Зачепилівці перемогли «Перемогу»
Для початку хочу уточнити: «Перемога» - зачепилівська
районна газета на Харківщині.
Ось уже два роки працівникам редакції не таланить з
засновниками – районною держадміністрацією і районною радою. Війну з
редакційним колективом місцева влада розпочала спочатку на чолі з керівником
апарату РДА Л. Кобильською, а продовжує її на чолі з Л.Кобильською – вже
головою райдержадміністрації.
У хід іде все – втручання у редакційну діяльність,
перевірки з боку прокуратури, КРУ, різних інспекцій, намагання відібрати
редакційне приміщення (справа за позовом редакції знаходиться зараз у Вищому
адміністративному суді України).
Ставши головою РДА, пані Кобильська, об’єднавшись з
районною радою, звільнила з посади редактора Катерину Ситник, яка віддала
журналістиці 39 років. Звільнили, не запитавши згоди трудового колективу
редакції, який є співзасновником видання, чим грубо порушили українське
законодавство.
Таким чином помстилися їй за те, що Катерина Дмитрівна
не відкликала з суду позов на захист редакційного приміщення.
Помста розповсюджується і на доньку К.Д. Ситник, яка
працює у редакції 9 років – прийшла туди ще за попереднього редактора.
У редакції залишився один журналіст – редактором
призначили на громадських засадах начальника райвідділу народної освіти.
Пани Кобильська і голова районної ради М. Бєжанов,
думаю, задоволені: така газета писатиме все те, що потрібно владі, а не
громаді.
«Вперед–Ровеньки»: вперед чи назад?
18 травня до редакції ровеньківської міської газети
«Вперед – Ровеньки» (Луганська область) прийшла комісія з представників КРУ,
фінуправління, облуправління Головдержслужби, управління у справах преси та
інформації облдержадміністрації, заступника міського голови, начальника
юрвідділу і юриста виконкому. Вони мали з собою перелік запитань для перевірки,
про який головний редактор газети Світлана Щабельна дізналася лише від комісії.
Головний редактор намагалася пояснити, що такі дії протирічать нормам
законодавства і є втручанням у фінансово-господарську діяльність підприємства.
Колектив редакції стверджує, що тиск на газету почався
з першого тижня роботи нової влади. Очолюють його перший заступник міського
голови А.В. Тимошенко і помічник народного депутата України І.В. Ландіка – член
міськвиконкому Г.В. Буйніченко. Пан Тимошенко, вважають працівники редакції, є
й їхнім конкурентом, бо належить до числа осіб, які контролюють діяльність
приватних місцевих ЗМІ – ТРК «РКТ» та газети «Ровеньковские вести». Це і було,
вважають вони, основною причиною перевірки редакції.
Пізніше пан Тимошенко зажадав, щоб редакція повернула
виконкому два фотоапарати, які у 2003-2004 роках були їй безкоштовно передані у
користування. Техніку повернули.
Під час бесід п.п. Тимошенко і Буйніченко, а пізніше і
керівників міських структур журналістів переконували, що газета має безоплатно
друкувати матеріали міськвиконкому – договору на висвітлення її діяльності
міська влада не укладала і укладати не збирається. Деякі критичні матеріали,
опубліковані газетою, зачитувалися вголос і відразу ж піддавалися цензурі.
Звучали голоси, що у комунальній газеті мають бути лише позитивні матеріали, а
журналісти не повинні висловлювати свою думку на її сторінках.
«А кому не подобається, хто не розуміє, чия ви газета,
- заявила пані Буйніченко, - уперед, на вільні хліби!»
Зараз у статут редакції намагаються внести норму, що
головний редактор працює на контракті.
На зауваження, що за рішенням Конституційного суду і
роз’яснення, що контрактна форма для редакторів комунальних газет не
передбачена законами України, Г.В. Буйніченко – член виконкому, помічник
народного депутата, члена Парламенського комітету з питань свободи слова та
інформації В.І Ландіка заявила: «Це нічого не значить».
Аналогічні випадки втручання у редакційну політику,
журналістську діяльність є також у Середино-Будському районі Сумської,
Ічнянському - Чернігівської, Красилівському - Хмельницької та інших областях
України.
Більш докладніша інформація тут -
http://arzmi-media.blogspot.com/2010/07/blog-post_07.html
|
